20 лютого 2017

Трішки – неба. Трішки –ковили.

Друк
Оцінити
(5 голоси)

Трішки – неба.

Трішки –ковили.

Трішки – степу.

Боженьку – босоніж! –

Трішки часу,

коли ми жили –

Ранки напуваючи

осонням

 

Трішки нас –

подалі від юрби

Трішки полину

за образами

Трішки безпитального

«якби» –

Замість болю. Порожнечі –

замість

 

Трішки – нас,

що бачаться здаля

Саме тим – останнім –

сміхом пазлу…

Все гаразд

в криниці й журавля:

Хто б і що б –

вони – довіку разом.

 

Ось тому і жду –

без ворожби:

Запитаєш: ну а ми –

при чім?

Не скажу, мій світлий.

Усміхнуся.

Безліч – входів

Виходів. Ключів…

 

Злет униз –

осанною добі.

Спогад неба –

мов цілунок в очі

Вибір – залишається

тобі

Хоч миритись серце

з цим не хоче…

17.09.12

Повернутись нагору