Політ без крил не вартий нічогісінько
Ми всі – раби технічного прогресу
Хоч, може, небо – дійсно найсправжнісіньке
І зручно ж як: ні скрипу, ані стресу
Ані зусилля м’язів, ні напруження:
Загув мотор, літак розбігся, знявся…
Чи знаєш ти, дорослий мудрий друже мій? –
З тобою б жоден птах не помінявся.
Мій настрій
Така тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...
Останнє
- Десь на межі звичайного в Мультімедіа (20.03.24)
- Пробач, безімення... в Пам’яті Юрчика (14.03.24)
- Садівниця (повний текст) в Пісні (12.03.24)
- З Всесвітнім Днем письменника в Новини (03.03.24)
- Так буває: щось насниться в І залишаться - вірші (01.03.24)
- ГЕЙ, ДОЛЕ МОЯ в Пісні (26.02.24)
- Паперові троянди в Пісні (21.02.24)