06 лютого 2019

Тепер я знаю

Друк
Оцінити
(6 голоси)

Тепер я знаю, як пахне зрада.

Та – що приємно! – як пахне радість.

 

Для мене зрада відгонить тліном,

Євшаном – радість (воно ж – полинно).

 

Полин по серцю – хоч гіркотою –

Ураз замирить із самотою.

 

А щоби зради не чути гомін –

Тоді – євшану чебрець на поміч.

 

Не зраду – ніжність згадаю тепло.

Мої розмаї, пашіння степу.

 

А тільки й – жити. Бо тут – сорочка

Моя? Ну, роду мойого – точно!

22.05.13

Повернутись нагору