Я вигулюю парасольку,
куртку, светра і черевики
Я вигулюю сумку і джинси –
їм корисне свіже повітря.
Я не маю ні пса, ні киці –
Я боюся: а раптом звикну, –
А уже і фінальні кадри,
І кіно закінчилось. Титри.
Як на те, я гуляю містом
у компанії мрій і звуків,
Я блукаю його дахами,
ігноруючи світлофори.
Я вітаюся з кожним зблиском,
і мені простягають руки
Монументи, стовпи і дерева
і пропахлий кавою морок
Мій настрій
Така тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...
Останнє
- Десь на межі звичайного в Мультімедіа (20.03.24)
- Пробач, безімення... в Пам’яті Юрчика (14.03.24)
- Садівниця (повний текст) в Пісні (12.03.24)
- З Всесвітнім Днем письменника в Новини (03.03.24)
- Так буває: щось насниться в І залишаться - вірші (01.03.24)
- ГЕЙ, ДОЛЕ МОЯ в Пісні (26.02.24)
- Паперові троянди в Пісні (21.02.24)