16 березня 2021

Безжальна сльота поглинає мій день

Друк
Оцінити
(1 голос)

Безжальна сльота
поглинає мій день
І голос самотній,
мов флейта в оркестрі
І совість мовчить:
ні гу-гу, нітелень
Сьогодні комусь
я признаюся чесно
Що варта, хіба що
жетона «ТГ»
На котрий,
хіба що, позвониш додому
У наших відносинах
ставлю я кому
А крапку – чи вистачить духу:
«Ну й ге..!
А втім, коли дужче
в собі покопатись
То знаєш – у мене
і краще бува
Аби тільки вчасно
шукати слова
Щоб друзям до вух
не запихувать вати

1995

зі студентського циклу

Повернутись нагору