1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>
26 березня 2021

CASUS BELLI

Оцінити
(1 голос)

CASUS BELLI
С. П.


І.
Десь на відстані теплого смогу
Ти марнуєш свою отруту:
Я — раптова твоя перемога,
випадково якось здобута.


Сонце згасло. Був захід сірий.
А за тиждень до поглядів ласих
Ти в союзники кликав Пірра,
Але він відмовився вчасно,


Зрозумівши, що марно серце
Буде тішитись грою новою:
Ти лишишся на полі герцю,
Перемігши і втративши воїв.


ІІ.
Десь плаче жінка — звабна і чужа —
З набридлими словами і очима,
І в’ються кровостоками ножа
Терпкі солоні схлипи безпричинні.

 

А родить цю свавільну течію
Її непевний здогад безголосий,
Що голову скривавлену твою
Іродіада вулицями носить:

 

Відпочиває п’яний вартовий,
Кат мочить хустку в мареві солонім,
А тіло, що припало до трави,
Ось-ось схова земля в тремтливе лоно.

 

Солоні коси вітер розвива,
І, спрагло випиваючи світання,
Шукає жінка натяку в словах,
Недбало й лунко кинутих востаннє.

 

А ти ідеш в господу самоти
І кроки в порожнечу вперто лічиш,
І знаєш, що не зможеш не прийти,
Якщо вона колись тебе покличе:

 

Ти бігтимеш, покинувши ножа,
Втрачаючи свідомість і набої,
Бо плаче жінка — звабна і чужа,
Здобута — і покинута тобою

*Casus belli (лат.) — привід до війни