1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>
27 березня 2021

Я звикла? О ні, не звикла!

Оцінити
(1 голос)

Я звикла? О ні, не звикла!
Ця жовта печаль – мов смага.
Зрадлива коханко! Прага!
Віддай мені чоловіка!

 

Чи бачу? О ні, незряча, –
Лише відчувають вії,
Як спокій твоїх обіймів
Дощами моїми плаче.

 

Чи чую? Але ні звука:
Вібрує мовчанням відстань.
У вирій сюди і звідси
Летять божевільні руки.

 

Летять крізь світи порожні –
Хоч серце візьми і вийми –
Летючі мої обійми,
Містичні у дотиці кожнім.

 

Та доки багаття не згаснуть
Червоним загашені трунком,
Мандрівні мої цілунки
Долатимуть прірву часу

1997

Мій настрій

son-travaТака тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...