У плетиво з гарячих тіл
Своє вплету
Прошепочу з останніх сил:
- Ти тут.
Я певно знаю: все не так –
Сама.
Лиш світло маревом літа –
Тебе нема.
Я неприборканий ясир
Сумних годин:
Я шепочу з останніх сил:
- Прийди!
1996
У плетиво з гарячих тіл
Своє вплету
Прошепочу з останніх сил:
- Ти тут.
Я певно знаю: все не так –
Сама.
Лиш світло маревом літа –
Тебе нема.
Я неприборканий ясир
Сумних годин:
Я шепочу з останніх сил:
- Прийди!
1996
Така тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...
© 2024 Брацило Марина - персональний сайт сучасної української поетеси. Всі права захищено. Розробка та супроводження сайтів.