Я – втеча, я – вічна втеча
Я тихий зміїний посвист –
Втікають очі і коси,
Втікають руки і плечі,
Втікають стегна і ноги,
Втікають сльози і усміх
І серце втікати мусить
Та тільки не зна дороги
В тенета премудрих речень
В тенетах судин і м’язів
Я тихий довічний в’язень
І все-таки вічна втеча
Мій настрій
Така тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...
Останнє
- Десь на межі звичайного в Мультімедіа (20.03.24)
- Пробач, безімення... в Пам’яті Юрчика (14.03.24)
- Садівниця (повний текст) в Пісні (12.03.24)
- З Всесвітнім Днем письменника в Новини (03.03.24)
- Так буває: щось насниться в І залишаться - вірші (01.03.24)
- ГЕЙ, ДОЛЕ МОЯ в Пісні (26.02.24)
- Паперові троянди в Пісні (21.02.24)