Білизна пахла небом і дощем.
Врятована від простору і зливи,
Вона була невинною. А ще —
Світання починалося тремтливо.
І всепрощення хвилями текло,
І свіжість таврували наші тіні,
І пахло чистотою. І було
Іще далеко до гріхопадіння.
Були відкриті вигини руки,
І колір був іще первісно білим.
Це потім сорочки і рушники
Скомпрометують дотики до тіла.
Ще решта десь над шворками летять,
А я вже застигаю безпорадно,
Бо пролила лихим передчуттям
Вишневий сік на біле простирадло.
Мій настрій
Така тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...
Останнє
- Десь на межі звичайного в Мультімедіа (20.03.24)
- Пробач, безімення... в Пам’яті Юрчика (14.03.24)
- Садівниця (повний текст) в Пісні (12.03.24)
- З Всесвітнім Днем письменника в Новини (03.03.24)
- Так буває: щось насниться в І залишаться - вірші (01.03.24)
- ГЕЙ, ДОЛЕ МОЯ в Пісні (26.02.24)
- Паперові троянди в Пісні (21.02.24)