Ключі від ранку
Ключі від ранку (46)
Воно таке мінливе - кохання. Він такий різний - коханий. У почуття стільки граней! Вони часом міняться веселкою, часом - ранять до крові. У героя стільки облич! Щоб нарешті збагнути незбагненне, варто подивитися в кожне. Але відімкнути світанок і зустріти новий день щасливою можна лише з по-справжньому близькою людиною. Яка подарує коханій ключі від ранку.
21.03.18
Я отямилась щойно на березі сну
Я отямилась щойно на березі сну. Навкруги – недитяча казка. Я тону в цьому погляді, справді тону. Порятуйте мене, будь ласка! В цьому погляді бризками – ніжність і сміх. І на денці іще – невловимо – Що одні ми. Одні. Ми самі серед всіх Із розкритими настіж очима. Що віднині не треба ні сліз, ні вина. Якщо хочете…
Опубліковано в
Ключі від ранку
26.02.18
Ти мені потрібен
Ти мені потрібен: У розмовах – срібло. Виплавлене в тиглі. В ніжності застигле. Я була у тусі. Я висіла в чатах. Я вже майже злюся: З ким би помовчати? У дзвінкім клечанні І в зимовім сріблі Ти – моє мовчання. Ти мені потрібен. 30.08.07
Опубліковано в
Ключі від ранку
Більше...
Мій настрій
Така тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...
Останнє
- Юркові Нозі - 45 років в Новини (18.10.18)
- В місті гамірно в І залишаться - вірші (18.10.18)
- Пригадую – ми ховалися від батьків в Пам’яті Юрчика (17.10.18)
- Бачиш? Я дихаю рівно в І залишаться - вірші (11.10.18)
- Неба трьом соколам замало в І залишаться - вірші (10.10.18)
- Сонце моє так далеко в І залишаться - вірші (10.10.18)
- Вже віск розтав в І залишаться - вірші (10.10.18)