1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>
І залишаться - вірші

І залишаться - вірші (229)

Ти ще не знаєш – так тобі i треба! – Як буде біль ходити навкруги. Як стане сірим синє доти небо. Як палить шал неспитої жаги.   To6i не знати – ти ще спиш дитячо Між тихих мрій i дотиків легких. Тому – не знаєш. Не живеш. Не бачиш Той берег, де – допливши – навпаки   Усе, що тут.…
Можливо, настрій каштановий, Можливо, пальців тепло... Двома крижинками танемо, Ледь-ледь сміємось крізь скло.   Taкi коктейлі із пестощів, Прозорих снів i бажань... Давай-но будемо чесними - Десь там i справді межа.   Такий фінал несподіваний. Ламке здригання плеча... I що ми можемо вдіяти Чи загасити в очах?   У цих сполоханих поглядах, У цій непроханій rpi?.. Десь там шепочуться спогади,…