1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>
І залишаться - вірші

І залишаться - вірші (418)

Сірий світ спалахне – і розкрає Білий світ на червоне ганчір’я. Не журись, мій вишиваний раю, Буде світлим твоє надвечір’я.   Буде ніч твоя зоряна й пишна, Мертві тіні розбудить світання. Хоч і кров’ю стікатимуть вишні, Дух воскресне і цвітом постане.   Чорне тіло похмурого пару Заквітчає зелене буяння. Хай ось тільки дотерпимо кару. Хай ось тільки складем покаяння.  …
Стисну скроні гарячі холодними пальцями, Темним розпачем вигрію рук перетин. Риска обрію визначить розмір дистанції, На яку віддалилися дві самоти. Потяг твій відлітає у ніч перестуками, Розсипається дрібно в стривожених снах. Вийду в степ уночі – і стою, і вигукую, І не знаю, куди долітає луна. Чи ж вона долетить до самотнього ранку, Коли вікна затопить червоний вогонь? Чи, стривожений…