І залишаться - вірші
І залишаться - вірші (441)
14.05.18
Акація, мамо!
Акація, мамо! Так сумно на слід облітає! Так біло цілує твої невидющі сліди. А людно як, людно! Народу – неначе в Китаї. Ніхто й не розчує твоєї дзвінкої ходи. Акація, мамо! Ну що нам з тобою робити? Буває, що й сумно. Минеться. На те не зважай. Чого ж то сумує в вишневих очах твоїх літо? О, мамо! І смутку…
10.05.18
Виструнчуй тексти у лінію
Виструнчуй тексти у лінію В бажанні зрости Рубай рядки на кавалки – мов ковбасу… Привіт молодому Плінію*: Я – це ти. Скоси цю останню валку – Не в тому суть Не знаю, певно так має: Не бути – мліть Це дуже вдала ідея – Розтягувать текст… Атож, не для тебе – розмаї І форми малі… Торкнулась. Сахнулась: де я?…
Більше...
Мій настрій
Така тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...
Останнє
- Десь на межі звичайного в Мультімедіа (20.03.24)
- Пробач, безімення... в Пам’яті Юрчика (14.03.24)
- Садівниця (повний текст) в Пісні (12.03.24)
- З Всесвітнім Днем письменника в Новини (03.03.24)
- Так буває: щось насниться в І залишаться - вірші (01.03.24)
- ГЕЙ, ДОЛЕ МОЯ в Пісні (26.02.24)
- Паперові троянди в Пісні (21.02.24)