І залишаться - вірші
І залишаться - вірші (441)
18.01.18
О, місто - вежа, місто ворожбит
О, місто – вежа, місто ворожбит Сколи моїми смутками долоні. Я не троянда, кинута тобі, Я – пошуки себе в твоєму лоні. Я – тінь себе. Лише іще німа Я – камінь у майстерні безкінеччя… У цього неба – неповторний смак І колір часу, Всесвіту і втечі.
16.01.18
Уже не стане іншою свіча
Уже не стане іншою свіча – Ні темним жезлом, а ні булавою Їй воїв не покликати до бою Їй помахом не зупинити час Щоб виказати все – як на духу, – Душа не потребує довгих звітів… Їй – що? Вона лише дарує світло Утомленим на темному шляху 29.09.1995
Більше...
Мій настрій
Така тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...
Останнє
- Десь на межі звичайного в Мультімедіа (20.03.24)
- Пробач, безімення... в Пам’яті Юрчика (14.03.24)
- Садівниця (повний текст) в Пісні (12.03.24)
- З Всесвітнім Днем письменника в Новини (03.03.24)
- Так буває: щось насниться в І залишаться - вірші (01.03.24)
- ГЕЙ, ДОЛЕ МОЯ в Пісні (26.02.24)
- Паперові троянди в Пісні (21.02.24)