Тиша затаїлася в кутку

Кошеням, пухнастим і безжурним

Заспіваю пісеньку дзвінку –

Тільки продивлюся партитуру

 

Втім, співати вмію я і так –

Мов носити воду із криниці

І кричати тужно, наче птах

На прицілі чорної рушниці

 

Голос мій тривожно мерехтить

В келисі невипитої тиші

Ти пригубиш, потім станеш пить –

І мені ні краплі не залишиш...

 

Що ж, нехай – мовчання прийде знов

Дар такий трапляється не часто:

Пити пісню так, як п'ють вино

І п'яніти, сповнюючись щастям

 

Хай я буду темна і німа –

Ти мене шукатимеш тривожно:

Хто мій голос спробував на смак –

Вже чужим напитися не зможе

 

4.02.98