«Зажурилась Україна…»
/з народної пісні/
Зажурилась Україна,
Соромом повита.
Ще лишилось покриткою
По світу пустити
Шукать правди. Нема її!
І світ цей – омана.
Хто побачить, хто розкаже?
А слухати стане?!
Кажуть: доля є: Не вірте!
Нема її в світі.
На ганьбу та умирання
Ростуть наші діти.
Кажуть: діти. Раби ростуть!
Бидло поніміле!
«Як кровиночку кохали…» –
Досить вже. Зростили!
Вже нас визнали народом –
Нація покори…
Вигинаються тополі,
Стогнуть осокори,
Тужить вітер над степами,
Голосить завія…
Лиш народ мовчить. Бо мертві
Плакати не вміють.
16.01.93