Ще кілька днів – і спорожніє місто
І зблідне блиск неонових вогнів.
І звіється у вічність жовте листя.
Лиш довгі тіні лишаться мені –
Від всіх дерев будинків і соборів
Від всіх птахів що б’ються в голубінь
Минуть хвилини вижмаканих зборів –
Я буду - тінь легка зникома тінь,
Що по тобі залишиться в кімнаті –
Чекати, сумувати, пити чай…
Ще кілька днів – і тихо згасне натовп
Луною від не слізного «прощай».
Ще кілька днів – і вистеляться квіти
Під срібний плач останньої роси…
І порожнеча спрагло буде пити
Мого чекання темний згусклий сік
Невчасні сьози: настрі чи застуда? –
Терпкий коктейль зі щастя і вини,
Якихось кілька днів тебе не буде –
Та осінь всигне браму відчинить.
14.09.99