10 серпня 2019

Скажи мені, Сонце

Друк
Оцінити
(3 голоси)

Скажи мені, Сонце,

Чому усі квіти різні –

Адже вони рівно

проміння твоє відчувають.

Ростуть на землі.

Одного тихого краю,

Одною завією

Їм зими справляють тризну.

Скажи мені, Земле,

Ти, мати кожної квітки,

Невже твої діти тобі

Неоднаково любі.

Невже своїм тілом ти котрусь

Сильніше голубиш?

Ти ж пестиш їх всіх,

O, Земле! Вони твої свідки.

Чому ж тоді? Вітре!

Ти, може, котрійсь рум’янець

Легким поцілунком

На крилах своїх приносиш?

Ти всі їх цілуєш,

Які тільки є. Та й коси й

дощі розпускають скрізь,

Зриваючись в танець...

Та квітам не довго

Сміятись, цвісти і зоріти:

Які там не різні –

Усі позриває осінь.

Дивлюся – із них

Пелюстки останні відносить...

О люди! Чи знаєте ви,

Що ви схожі на квіти?...

Березень 1993

Повернутись нагору