Розмахує крисами ніч…
Це небо із запахом криці
В долонях дерев і гілок
Несе капелюшку, мов птицю
І нею поцілює в скло
Будинків, пророщених з вулиць,
На вечір розквітлих вогнем.
Летить капелюшка в минуле,
Відносить гірке і сумне.
Вже пахне суцвіттями груша
І тануть замети журби…
Від мене втекла капелюшка,
Якої ти так не любив.