1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>
13 квітня 2022

Бранка

Оцінити
(2 голоси)

Не розтулити спеченi вуста,
I попiл полину спада пiд ноги.
Над степом потолоченим лiта
Нечутний стогiн.

 

Стихає плач. I блякне бiль в очах,
I сонце встигло висушити коси,
За кожним кроком падають на шлях
Червонi роси.

 

Чи сповнено приреченiсть лиху?
В степу безмежнiм тане след кривавий.
Ростуть услiд на Чорному шляху
Червонi трави.

Детальніше в цій категорії: « Ми відкружляли - не шукай