1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>
І залишаться - вірші

І залишаться - вірші (394)

У плетиво з гарячих тілСвоє вплетуПрошепочу з останніх сил:- Ти тут.   Я певно знаю: все не так –Сама.Лиш світло маревом літа –Тебе нема.   Я неприборканий ясирСумних годин:Я шепочу з останніх сил:- Прийди! 1996
Колись давно, коли було не требаШукати слів і натяків в словах,Я вміла доторкнутися до небаІ сміла мимохідь поцілувать,Коли ми не боялися мовчання,Не боронились сміхом від журби,Коли я звуком першим і останнім,Коли жила я піснею в тобі,Коли я точно знала: ми не граєм,Ми вміємо мовчати в унісон –Цей світ був раєм. Нашим спільним раєм.А день був –день. А я була –…
Сторінка 1 з 10