1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>
05 липня 2011

Здаєш собі справу

Оцінити
(6 голоси)

Здаєш собі справу:
Як хоч, а скаженому – степ.
Упевнюєш тишу
В своїм цілковитім мовчанні
І поза тобою – пустеля.
І терня росте.
І перед тобою – веселка
В зеленім клечанні.

 

Ти тихо минаєш
Позначений хрестиком біль
На цім вишиванні,
Що зветься то спомин, то пам’ять.
Ти знаєш, що варто
Сьогодні програти двобій,
І мчати учвал,
Як зазначено вище, степами –

 

Ти маєш упевнитись,
Тож закарбуй собі знак.
Ти маєш забути,
Щоб голка шиття не порвала,—
А отже, тобі
На воді наворожено так:
Рвонутись беззвучно –
І чвалом, і чвалом, і чвалом...

 

Здаєш собі справу:
Забудь. Перебудь. Промини.
Промчи крізь веселку,
Рвонися за райдужне коло –
І болісно знай,
Що немає твоєї вини
У тому, що вольному,
Як і зазначено, — воля.

18.12.02

Детальніше в цій категорії: « З місця Колискова новорічна »