Щось двигтить, стугонить землею.
У землі немов аритмія.
У глибоких, страшних тонелях
Прудко повзають сині змії.
Аж асфальтом проходять хвилі, –
Змії мчать в підземеллі дикім.
І бояться вони, і квилять,
І голосять тужавим криком.
І незатишно мені якось:
Я горнусь до плеча, німію:
— Ой, Кириле мій, Кожум’яко,
Ти ж покличеш на битву зміїв?
Що ти, милий? В очах тривога…
Я жартую. Не думай навіть!
…Не забудь купить проїзного
На весь сонячний місяць травень!
Мій настрій
Така тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...
Останнє
- Десь на межі звичайного в Мультімедіа (20.03.24)
- Пробач, безімення... в Пам’яті Юрчика (14.03.24)
- Садівниця (повний текст) в Пісні (12.03.24)
- З Всесвітнім Днем письменника в Новини (03.03.24)
- Так буває: щось насниться в І залишаться - вірші (01.03.24)
- ГЕЙ, ДОЛЕ МОЯ в Пісні (26.02.24)
- Паперові троянди в Пісні (21.02.24)