Наймуркотливішому кошеняті у світі
Перепроси цей день – ти йому винен.
Винен усміх і погляд, і трохи сну.
Ти, що зустрів тридцяту свою весну
Посеред жовтня, який дегустує вина.
Перепроси цей світ – він відпускає
Руки твої нині у темний злет.
Перепроси це місто, бо місту зле:
Бродить його дворами причинний Каїн.
Ходить, бурмоче лайки, шукає смерті.
Муляють тротуарам його сліди...
Перепроси цю птаху – й нарешті йди:
Осінь тобі готує свої круговерті...
Осінь під ноги стелить якусь травину...
Осінь готова стати твоїм вінцем...
Осінь вже ладна... Та головне не це.
Перепроси цей день – ти йому винен.
24.11.03
Мій настрій
Така тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...
Останнє
- Десь на межі звичайного в Мультімедіа (20.03.24)
- Пробач, безімення... в Пам’яті Юрчика (14.03.24)
- Садівниця (повний текст) в Пісні (12.03.24)
- З Всесвітнім Днем письменника в Новини (03.03.24)
- Так буває: щось насниться в І залишаться - вірші (01.03.24)
- ГЕЙ, ДОЛЕ МОЯ в Пісні (26.02.24)
- Паперові троянди в Пісні (21.02.24)