Так сьогодні чомусь зимно
Попри те, що весна – майже.
Не судіте – да не судимі…
Ну і що тут іще скажеш?
А весільна моя льоля
Безпорадно тремтить – жмутком.
Маріанська западина болю.
Гімалаї мого смутку.
А чарчина і хліб житній –
Їм у квітні хіба притулок…
Залишилось лише – жити.
Щоб бодай тебе не забули.
7.03.13