Ти мені наснився сьогодні.
Ти мені наснився Єдиним,
Тільки очі стили холодні,
Мов безбарвні кахляні стіни.
Між тобою стили – і Чимось,
Проростали в землю корінням…
Я тебе кохати училась –
І ставала світлою рінню.
…Ти мене засієш словами.
Ти мене засієш до строку, –
Будуть ноти, а потім – ґами
І симфонії водостоків,
Не осяяні поки світлом
Від багаття давнього роду…
Рінь – рілля, засіяна Світом, –
Дочекаємось, доки вродить.
Ну а потім, як стиглі груші,
Будуть падати долі години…
Знаєш, світ сотворили, тому що
Ти мені наснився Єдиним.
1994