30 вересня 2020

Місто стало сліпим жебраком

Друк
Оцінити
(2 голоси)

Місто стало сліпим жебраком.
Перемотане шматтям газонів.
Місто спрагло чекає озону,
Розчахнувши асфальтовий кофр.

 

На гастролі його не беруть,
Та йому залишається втіха:
На старому потертому грифі —
Шарудіння приспущених струн

 

У розважливих пальцях дощу —
Теплих пальцях старого маестро.
Не цілком віртуозно, та чесно,
Зрозуміло для тих, хто почув,

 

Помирає мелодія днів,
Незнайомих із вальсами Відня.
Зграї снів гастролюють на півдні,
І мандрує смичок по струні,

 

Та мелодію вічних прощань
В завиванні вітрів не розчути.
В переході між літом і лютим
Плаче місто зі мною в очах.

Повернутись нагору