Між нами пустку вистелять листи
Снігами, чи то зблідлим листопадом.
Невідворотно так вертаєш ти —
Мов до колись посадженого саду.
Заходиш, випиваєш голубінь…
Не будь байдужим! Навіть серед раю
Ти бачиш не плоди, а тільки тінь,
Яка тебе від тебе ж приховає.
Останнє від administrator
Мій настрій
Така тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...
Останнє
- РУДОМУ — ОХОРОНЦЮ НАШОГО ПІД’ЇЗДУ в Сонцетяжіння (21.05.22)
- Це я. Не поспішай мене прощать в Мелодія вічних прощань (21.05.22)
- Характерник в Хортицькі дзвони (19.05.22)
- Гість в Мелодія вічних прощань (16.05.22)
- Мати в Я зроду тут живу (07.05.22)
- Чорнобиль в І залишаться - вірші (26.04.22)
- На небі з квіту черешень в Мелодія вічних прощань (25.04.22)