Я набираю номер твій —
І знов мовчу. Німе чекання…
Та ти між тисячі завій
Упізнаєш моє мовчання.
Не маю сил, не знаю слів,
Я просто слухаю твій подих,
Мовчу. А ти і поготів.
Немов би сходимо по сходах:
Вже зовсім близько я і ти…
Але стіна ламає крила.
І до жаданої мети
Один лиш крок зробить несила.
Останнє від administrator
Мій настрій
Така тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...
Останнє
- Спогади – сигаретами в І залишаться - вірші (25.05.22)
- РУДОМУ — ОХОРОНЦЮ НАШОГО ПІД’ЇЗДУ в Сонцетяжіння (21.05.22)
- Це я. Не поспішай мене прощать в Мелодія вічних прощань (21.05.22)
- Характерник в Хортицькі дзвони (19.05.22)
- Гість в Мелодія вічних прощань (16.05.22)
- Мати в Я зроду тут живу (07.05.22)
- Чорнобиль в І залишаться - вірші (26.04.22)