1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>
І залишаться - вірші

І залишаться - вірші (227)

Хтось програє, а хтось залишиться в виграші Небо злякано нас осінить знаменнями Я ніколи тебе не зумію вирішить і привести до котрогось із знаменників   Пробіжуся, минувши асфальтові виразки Місто кліпне очима, запалено-хворими Я ніколи для тебе не зможу вивести Зрозумілу й коротку кінцеву формулу   Але мабуть не варто тим перейматися Обернуся й піду, відзначивши кволо, Що даремно навчали…
Дзвінкого дня натомлене плече Уже під тягарем тремтить зрадливо Я видовжено п’ю з твоїх очей Настояне на усміхові диво –   Цей спогад твій із відзвуком жалю За нашим теплим сіном незім’ятим За тим, що тричі замкнено на ключ – Із журавлів, на небі розіп’ятих   Дощі зродили розсипом рясним Всю землю затопивши аж по вирій Не смій мені вертатися…
Сторінка 1 з 6