1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>
І залишаться - вірші

І залишаться - вірші (392)

Заходь в мій дім, подорожній! Двері мої відчинені, Замовкли відлуння імені, Мовленого тривожно. Можеш речі торкати, Зазирати у книги… Так непомітно збігло Годинникове стакато, Так невмолимо стихли Кроки твої прозорі… Навіть на інфузорій Іноді сходить втіха – Справа лише в масштабах. Втім, це такі дурниці!.. Вже заіржавіла криця На обладунку нахаби Вже заніміли речі У брехуновому роті. А на моєму…
Я не сама! Як дивно це звучить. А ще дивніше буде усвідомить. На рівні звуку все було відомо На рівні думки – полум’ям свічі Стає цей звук: Тремтить, але горить, Потроху прориваючись у морок Моїх вагань, сумних і непрозорих, Повторених слухняним хором рим. Я не сама! Даруй мені хоч мить Я встигну стати теплою й дзвінкою Коханий! Що це Ти…
Сторінка 1 з 10

Мій настрій

son-travaТака тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...