1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>
І залишаться - вірші

І залишаться - вірші (159)

У світ – намистом кроків І плетивом пісень, Невивченим уроком, Потрібним над усе   Нести у білу віллу*, В сумні обійми сну Себе – незрозумілу І трішечки земну   Забувши присмак смогу, Повіривши в мигдаль І знати, що за рогом Іще живе печаль,   Загорнута в години. Та мусиш знати ти, Що знов в її будинок Я можу увійти. *Біла…
"Матір Божа простелила свій плащ,і по ньому піднялися на небо козаки, що не схотіли вбивати своїх братів"./з народного переказу/   В чорний рік то було,Як земля розверзлась зі стоном,Щоб прийняти до себеДітей невгамовних тіла.Скільки спокій знайшлоУ заболенім, змученім лоні!Кожен в землю забравДва надломлених білих крила.Хто грішив весь свій вік,Хто безгрішним прожив на сім світі -Всі зрівнялися в час,Коли заздрили мертвим…
Сторінка 1 з 4