1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>
І залишаться - вірші

І залишаться - вірші (206)

І було щось пташине в прозорому злеті тім Щось таке невловиме, на думку схоже, либонь. Ейфорія минає. А те, що по ній лишилось, – Божевілля. Чи біль. А якщо пощастить – любов   А в кадильниці ночі курились духмяним димом Білі пахощі тіл, охоплені світлим вогнем Ейфорія минає. І в погляді світить німо Те, що не проминуло І, певно, уже…
Може я і помилилась: ти – але не Ви Усміх ледве зачаївся Поміж Ваших вій Від обмовки – аж у морок Розпашілих лиць Я люблю тебе. Як сорок Лагідних сестриць... Червень 2013