1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>
І залишаться - вірші

І залишаться - вірші (105)

Так воно - зорями, зорями Так воно - слово по слові Ти засинатимеш, зморений Серед моєї любові   Спатимеш солодко - солодко Снитимеш сни про дитинство Заткнуто зорі під сволоки. Легко засни - і покинься   З першими співами променів З першими рос переливами Не проминаннями споминів - Усміхом «завтра» щасливого   Поза законами й датами Попри умовності й дозволи…
Від першого акорду до останнього пробігтись Собаки виють, морди задивляючи у місяць Не спиться вартовим І злодіям не спиться А ніч жене коней Регоче чорна колісниця   Скрадаючись провулками шепочуться тумани Шукаючи притулку в двері стукає омана Їй відчиняють ниці необачними руками Сміються таємниці за пудовими замками   І ті, що надривалися, муруючи ці стіни Спокійно спочивають, усміхаючись дитинно Їм…
Сторінка 3 з 3