1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>
І залишаться - вірші

І залишаться - вірші (298)

***   Сміюся: маємо розбіжності. Емансипованої ніжності Рукам краплиночку віддам. Горіння радісної пристрасті І смаку ніжності іскристої Його позбавила біда - Проте зневіра залишилася. Але веду по глині стилосом, Немов закреслюю: не те. Тепер згадай: під кленом зрубаним Юродивий сказав: розлюбите. Коли обоє помрете.     ***   Світе мій несходимий Есею мій ненаписаний Радосте снів моїх! Горенько незбориме Імене…
Десь далеко розгулюють смерчі І дзвенить золотий суховій… Я така безпорадна і змерзла В зачарованій тиші твоїй.   Сиві хмариська, зливами гнані, Захлинаються громом. О ні! Не проси мене лишитись на ніч – Мені боляче. Зимно мені.   Не зігрітися снами старими Не прогнати мовчанням біду Попрощаюся. Рипну дверима. Озирнуся. Заплачу. Піду. 1996

Мій настрій

Така тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...

Копия СОН ТРАВА