Запряжу паперові сани,Поганятиму ручкою.Ой поїду до баби ОксаниНа заручини. Не по той бік ріки —Повз дерева-роки:— Н-но!Не кружляють круки,А свистять парубки —Аж дзвенить вікно.Не сховають убори стану!..Розкажу хоч уривками,Як сусідка баба ОксанаБула дівкою.Чи не кращоюНа всій вулиці.Парубків було!..Призабулося:Давні буквиці,Давня грамота…Дай Бог пам’яті!Й летять роки і покоси,Місяць блимає…А були ж у Оксани коси —В дві руки мої!..Ой комусь вониЗав’язали світ,У густій…