1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>
Хортицькі дзвони

Хортицькі дзвони (27)

Не розтулити спеченi вуста,I попiл полину спада пiд ноги.Над степом потолоченим лiтаНечутний стогiн.   Стихає плач. I блякне бiль в очах,I сонце встигло висушити коси,За кожним кроком падають на шляхЧервонi роси.   Чи сповнено приреченiсть лиху?В степу безмежнiм тане след кривавий.Ростуть услiд на Чорному шляхуЧервонi трави.
Ми вiдкружляли – не шукай! –В минулонiчнiм листопадi,Де листя в жовтий колiр зрадиПофарбувала зла рука.I то був найстрашнiший крах:Ти впав на мокрому асфальтi,А я, зробивши мокре сальто, –На вимоклий солiдний дах.А там, самi i не самi,Хотiли ми, чи не хотiли,Та душу втратили i тiло –I розчинилися в зимi.I криками останнiх зграйВже день новий над нами вистиг…В минулонiчнiм падолистiМи вiдкружляли –…