Кажуть, на 40-й день душа народжується для нового, вічного життя...

З Днем народження, сонце!
Лишилось хіба привітати.
Не вкладається, правда.
Та наче б то – так воно є.
Відтепер і довіку
я мушу заплутатись в датах.
Святкувати – чи плакати,
світле кохання моє?

 

Я тепер по одній
відкриватиму спогадів мушлі.
Я сотатиму дні
в календар: після того – і до.

Я сумлінно учуся
і врешті навчитися мушу
Зазирати без остраху
в світлий вузький коридор.

 

Та – іще не навчилась.
Утисячне вже помираю –
А чудес воскресіння
чи то дочекаюсь таки…
Що ти скажеш мені,
опинившись за подих від раю?
З Днем народження, сонце!
Приходь задувати свічки.

 

19.05.12