Якби ж то просто – долі подарунок.
Все значно гірше. Набагато гірше.
Ось так лягли неписані ще руни.
Ось так мовчать неписані ще вірші.
Якби ж то – гра. Я б залюбки зіграла…
Усе простіше. Певно що – простіше:
Відпочивають орди і навали.
Навколо – тиша. Скрізь без тебе – тиша.
Якби ж то – звичка. Звичками – будь ласка,
Немов стежками, вивченими змалку.
А як тримати у долонях – казку?
А як виймати з серця теплі скалки?
Якби ж то – досвід. Він рятує – досвід.
Якби ж то знати – і напевно знати
І бути дітьми… Але ми дорослі.
Нас не лякає світло у кімнаті.
А от межі реальності – лякає.
Хоча все просто, чітко і логічно –
Що Герда доблукалася до Кая
Заради Герди Кай забив на Вічність.
06.06.12