1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>
17 лютого 2018

Ти на мить дослухаєшся

Оцінити
(6 голоси)

Ти на мить дослухаєшся:

чим позначається день –

Опливанням снігів,

що позаздрили

меду й вощинам?

Білим розсипом сміху

останніх крижин де-не-де?

Чи твоїм прокиданням

у казці – ось так, без причини?

 

Застигаєш, упіймана: бачать

тебе береги

Ручаїв і річок, не перейдених

бродом – босоніж,

Знаєш: прийде минання

і значень, і слів, і ваги.

І залишиться - знак,

що протанув он там, на осонні.

 

Ти відчуєш – пощо. І про що.

І – нащо. І – за чим.

Проковтнеш засихання

остиглого звуку в гортані.

Ти увійдеш у русло.

І знатимеш: ось він – зачин,

До якого зірвалися влет

ті два слова – останні.

друкується вперше

ілюстрація: інтернет

Детальніше в цій категорії: « Хай буде день Байдуже чорне доміно »