Я знаю все, що буде і було
Так, як мабУть,
ніхто того не знає
Ламаю час у пальцях,
наче скло
І на уламках
зрощую розмаї
Тому скажу:
все буде – як колись
На кладці поміж
пеклом і між раєм
Бо ще не спита
пляшка на столі,
А в серці маєш те,
що не вмирає.