1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>
І залишаться - вірші

І залишаться - вірші (227)

Рахунок прийшов. Вже не плачу. ПлачУ. Не треба припущень, концепцій і версій. Якби ти почув! О, якби ти почув, Як я тебе кличу всім тілом і серцем!   Із вимкненим світлом сиджу допізна. Гуляють кімнатами місячні тіні. Якби ти впізнав! О, якби ти впізнав На відстані болю моє шепотіння!   І осені – вмерти! І бути зимі І зірване листя…
З першим снігом тебе, коханий З першим плачем червоних кленів Бачиш, як він прекрасно тане – Мов твоє кохання до мене   Знову слово, немов присвята: Чи осіння, чи то осанна… Я навчуся таки мовчати З першим снігом тебе, коханий   Він летить, мов моя зневіра. Хай іще поцарює омана У південній твоїй пальмірі З першим снігом тебе, коханий Листопад…