Спогади, рецензії, статті
Спогади, рецензії, статті (22)
Іван Андрусяк Марині Брацило банда грала навиліт і росяні коси губила на колосся падучі викапував пристріт гіркий що сьогодні чекає товаришу степ чи могила чи поранена птаха припаде до гирла руки що назавтра погоничу маки в губатих петлицях тятива голубів побіліла до горла і вглиб кусень хліба у торбі…
Юрко Волощак, м.Львів Маринко, пробач, що так пізно надсилаю Тобі цього давнього вірша, написаного під час подорожі Атлантикою на барку "Каскелот" з Корнуелу до Гібралтару. ДО РАДОСТІ Над ясним голубооким морем Розпростерті барку білі крила Пил зірок обтрушують вітрила І сріблять кільватер по просторах. Сорок миль довкіл сягає око Йде…
Юлія Ємець-Доброносова 2 грудня 2016 2 грудня Марині Брацило (Нозі) виповнилося б сорок. Три роки її немає з нами (трагічна загибель за нез’ясованих обставин влітку 2013-го). За ці роки вийшла її велика пожиттєва книжка «Шовкова держава» і диски із записами її пісень, завдяки зусиллям її рідних, друзів, небайдужих сердець в…
Розділ із поеми-есею "Дев'яностіада". Емоція, сум, світла туга... Від мого Сокільця до твоєї Хортиці сотні кілометрів вакууму. Пішов би хоч через Крим, хоч через Київ, та дзвонів знайомих майже не чутно… Скільки б не тер маку, його все менше й менше у дірявій макітрі ночі… А де твоя пісня,…
Лети увись, Маринонько, лети. Тяжіння сонця хай все дужче вабить, Де ждуть тебе незвідані світи Й тяжке і незбориме слово правди. Сьогодні - квіти. Завтра - колючки. Така у нас літературна доля. Та засівай щодня вкраїнське поле, Щоби по нас не ставили свічки. Щоб після нас ще дужче розцвіло -…
Живиця Таїсія Життєвий і творчий шлях літературної зіркиМарини Брацило(1976 — 2013) А ти — задивляйся у жито,Що голос вихитує мій:Ти можеш мене розлюбити,Але забувати — не смій. Хто є Марина Брацило? Я певна, це ім'я чув чи не кожен житель Запорізького краю, адже Марина була, є і споконвіку буде визначною…
Світлана Ремжина, солістка-вокалістка Запорізького академічного обласного музично-драматичного театру ім. В.Магара, магістр з музичного мистецтва Пісні від Марини Брацило - це її українська душа… Огляд пісенної спадщини Марини Брацило для конкурсу нарисів про самодіяльних композиторів України (2015 рік) Її і сьогодні називають зірочкою, що яскраво світить на мистецькому небосхилі, не дивлячись…
Сонячна дівчинка, як ти без сонця? Серце дурненьке ще вірить в дива. Все я надіюся, що довгий сон це – Зараз прокинусь – Маринка жива! Дзвоником срібним і сміх розіллється, Так, що й сама я не втримаю сміх. Дівчинка-сонце, не край моє серце… Ти загубилась в пітьмі. У пітьмі?…
Крізь вірші, крізь рими, - Гортаю сторінку, - Крізь зиму, незримо, Блакитним відтінком На мене вдивляються Очі-барвінки… Марино! Маринко!.. Спинись на хвилинку! Я зойком лелечим Гукну в порожнечу, Де слова заграва Полине у вечір… Та зірка яскрава – Твоя, сестро, слава! А щоб нам світила – Дав Бог тобі крила.…
«…Перечитуючи Мариночку я ще раз впевнилася, що вона має величезний діапазон мислення, до якого доросла ще тоді, у 16 років. Вона українка до Піднебесся…» Любов Геньба, поетеса, член НСПУ Немає болю більшого ніж біль, Але є пам'ять і красиві вірші… На спомин Марини Чорним вицвітуть щирі слова, Чорним Господа струни.…
Мій настрій
Така тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...
Останнє
- Спогади – сигаретами в І залишаться - вірші (25.05.22)
- РУДОМУ — ОХОРОНЦЮ НАШОГО ПІД’ЇЗДУ в Сонцетяжіння (21.05.22)
- Це я. Не поспішай мене прощать в Мелодія вічних прощань (21.05.22)
- Характерник в Хортицькі дзвони (19.05.22)
- Гість в Мелодія вічних прощань (16.05.22)
- Мати в Я зроду тут живу (07.05.22)
- Чорнобиль в І залишаться - вірші (26.04.22)