1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>
13 липня 2011

Жека

Оцінити
(1 голос)

Братику Жені

Вночі! За 100 кілометрів! Щоб побачити якусь дівулю!..
Зі стенограми родинної наради
                                                        

Я все розумію – трирічний запас валідолу
І праведний гнів усієї моєї рідні.
І нота протесту у бік безоромної долі:
Всі діти – як діти, а наш – мов на розум збіднів...

 

Я все розумію: безсмертна фінасова скрута,
Політики – гади. Дорожчає хліб і бензин...
Ще хтось коло скроні коричневим пальцем покрутить
І піде збирати пожухлу траву для кози.

 

І лиш винуватець оцього сімейного шквалу,
Утікши від кари, вислухує серце своє:
Є мудрість. Є досвід. А юність на все це плювала
Укупі з коханням, яке, виявляється, є.

 

На нього чекає батьками не бачена Катя.
Він крутить педалі і дуже серйозно сопе.
В його героїчній особі лицарське завзяття
Зміняло коня на пошарпаний волосипед.

 

“Отак вам і треба! Просився – було б відпустити!” —
Розлючений батько за пасок ухопиться десь...
Отак він і мчить навпростець через зоряне літо.
...Я все розумію. І все-таки, він – молодець!

 

Давно не вмирають за щастя прекрасної дами –
У молоді повно куди важливіших ідей.
Лиш десь на нічному шосе натиска на педалі
Останній Ромео Сторіччя Серйозних Людей.

Детальніше в цій категорії: « +18 Все ті ж зупинки і трамваї »