1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>
13 липня 2011

Така недбалість уві сні

Оцінити
(5 голоси)

Така недбалість уві сні,
Що хоч зірвися – і прокинься.
І кривить мордочки смішні
Моє безжалісне дитинство:

 

Іще не відає гріха –
Терпке, закохане, брунатне...
Все більше маминих зітхань
Нечутно ходить по кімнатах.

 

І цих непрошених гостин
Не перебути, поки віку.
-    Перерости! Перерости!
Впусти розважливість у вікна!

 

Але вино уже гірчить.
І сум. І ранки вже морозні.
І тужать мамині плачі
В дощах, невчасних, як дорослість.

2.10.2000 р.