Тобі – розчинну, мені – в зернятках…
Р. Скиба, з „Серветкової лірики”
Твоя печаль, моя печаль…
Все буде дуже мило:
Ми разом будем пити чай,
Я – чорний, а ти – білий.
Разом чекатимем весну.
Стрічатись є причина:
Щоб пити каву запашну,
Я – в зернах, ти – розчинну.
Та коли зовсім дах знесе
(А так було "красіво"!),
Банально кінчиться усе
Горілкою і пивом.
27.02.07