1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>
19 червня 2012

Сонце усіх порятує

Оцінити
(3 голоси)

Сонце! Я тобі вдячний! Ти сієш у мою душу золотий засів.

Хто знає, що вийде з того насіння? –

Може, вогні?

                         М. Коцюбинський 

 

Мамо, забудь про мене

Особливо – на нинішню безвість

Так, як було речéно:

Особливо тоді, як твереза.

 

Мамо, вибач, що боса –

Це тихенький протест на нінащо –

Нас, південноголосих,

Таврованих ницим ледащом –

 

Цим огромом дощу

І здриганням північного вітру

Той, хто каже: впущу –

Лиш примара холодного світла.

 

Він не вирветься з башти.

Він вервиці торсає всує…

Та невже ж ви не бачите? –

сонце усіх порятує.