Світ тобі простелить
стежечку під нозі
Я ж тобі – метелик
Квітка при дорозі
Не мета, не мрія –
світла і крилата
Тільки і посмію –
око милувати
А навкруг – розмаї
ляжуть попід зорі…
Що для тебе маю? –
пахощі прозорі
Тільки тут і нині,
після й перед герцем
Я – легкий спочинок
втомленому серцю
Кличе путь, мій світку?
Йди. Збагнеш лиш потім:
Придорожня квітка.
Зілля приворотне
7.07.12