Зламано голку,
відкинуто п’яльця
Ляже в долоні трави
Попіл троянди,
розтертий у пальцях –
Ніжний.
Легкий.
Неживий.
Змито малюнки.
Зітерто всі грані
Тиша затерпла.
Либонь
Краще за довге
сумне помирання
Світлий крилатий вогонь
Вікна прочинено
Вітер гортає
Вперше німі сторінки
В дзеркалі тане
останнім із таїнств
Спалах –
мов помах руки
Ти, кого звала, трояндою
бувши
Знаєш: уже не позву
Просто – з долоні здмухни,
усміхнувшись
Попіл троянди в траву
8.07.12