01 вересня 2017

Юрко Волощак. Присвята Марині

Друк

Юрко Волощак, м.Львів

Маринко, пробач, що так пізно надсилаю Тобі цього давнього вірша, написаного під час подорожі Атлантикою на барку "Каскелот" з Корнуелу до Гібралтару.

ДО РАДОСТІ

Над ясним голубооким морем

Розпростерті барку білі крила

Пил зірок обтрушують вітрила

І сріблять кільватер по просторах.

Сорок миль довкіл сягає око

Йде наш корабель на Ельдорадо

Ми впіймали на гачок дораду.

Зводять брови хвилі вирлоокі.

Рибу мрії – синьо золотою

Гемою світила під водою.

Узяли до рук – стекла сльозою,

Вкрилась попелястою імлою.

В цьому світі мабуть так і треба.

Божий задум людям не збагнути.

Вознесеться, рвучи смерті пута,

Мрія в золотаво-синє небо.

Лиш не треба в руки брати мрії.

Руки для любові і для праці.

Синьо золотава еманація

Сяє з радісних очей Марії.

5 жовтня 1994

Повернутись нагору