16 червня 2018

Павло Бондаренко (Правий)

Друк

Сонячна пара

Коли нитка доль твоїх друзів
Під незграбними пальцями Норн
Рветься по-се-ре-дині
Світ не закінчується й ти живеш далі
Лише розмазаний, мов крапля гречаного меду
По плоскій скибці черствого хліба
Вони навіть приходять рідко,бо снитися звідти важко
Ти тут,а вони там-поміж зірками й хрестами
У кроці від Вишнього й у милі від тебе
Чекають коли ти піднімешся до них колись
Поміж зірки й хрести обірвавши свою нитку
Щоб сказати привіт друже,доп'ємо Життя
Що залишилося там внизу у срібних чарках
На журнальному столику перед
Старим як Вічність диваном
Серед квітів анекдотів та книг

Березень, 2015 р.

Повернутись нагору